grammar_glamour: (Default)
[personal profile] grammar_glamour
https://garret-lab.dreamwidth.org/122979.html



После месяца жизни в селе Усатове, которое почти примыкает к Одесе с севера (в маршрутном автобусе 87Т до улицы Успеньской ехать минут 25), можно уже поделиться некоторыми впечатлениями (хотя описывать самое мощное из впечатлений, полуторачасовую задержку при пересечении польско-украинской границы, я пока не готов).

Курят в городе все (включая женщин), всё время, и везде (но не в помещениях, слава аллаху). Смрад на тротуарах стоит фантастический. Сюда же можно добавить и вонючий выхлоп из автомобилей и из генераторов на тротуарах (хотя в сценарий отключения электричества я попал лишь однажды).

Среди стройного, худого, красивого большей частью населения выделяются пузатые дядьки средних лет на очень приличных машинах. Наверное, это и есть знаменитые мафиози.

Сирены у нас в селе Усатове воют нечасто, но удивительно противно. Звуки от работы ПВО (и от взрывов боевых частей, наверное) меня пугают меньше, особенно среди ночи.

Людей в военной форме не очень много, и почти все они из возрастной группы "45 - 55" или около того.

Женщин на улице, в магазинах, в транспорте намного больше. В разы.

Случайно услышанные обрывки разговоров прохожих преимущественно крутятся вокруг денежных проблем. Следствие инфляции, полагаю (в мае она была около 16% в годовом пересчёте).

Буквально все мои собеседники обязательно говорили о коррупции.

Очень много пожилых людей.

Почти у каждого моего собеседника кто-то из семьи служит в действующей армии. Почти у каждого есть члены семьи за границей. Обычно дети-внуки.

Много машин, которые уже не должны передвигаться самостоятельно (вроде Жигулей выпуска 80-х годов прошлого века), но они всё равно передвигаются, и очень резво.

Очень много малюсеньких европейских машинок, которых я вообще никогда раньше не видел: Мерседесики величиной с Запорожец, или вагончики Рено размером с крупную детскую коляску.

У местных жителей ненависть к кацапам уже давно перешла из острой фазы в фазу хроническую. У меня пока острая фаза продолжается.

Булыжные мостовые города Одесы не приспособлены для передвижения по ним автобусов или любого другого колёсного транспорта! Хорошо, что их осталось не так много.

Удивительно профессиональные продавцы в любых магазинах. Удивительно непрофессиональные сотрудники в большинстве государственных и благотворительных организаций.

В селе Усатове есть отличная трёхэтажная средняя школа с большим стадионом и стайками учеников вокруг (думаю, летние каникулы уже начались). Вообще село напоминает довольно зажиточный пригород где-нибудь возле Сан-Хозе, только без всякого участия архитектурного контроля и/или органов городского планирования.

Продавцы, с которыми мне удавалось немного поговорить, почти все эвакуировались из прифронтовой зоны (Запорожье, Донецк, Харьков). Многие работают и одновременно учатся в институтах.

На трассе между Одесой и Усатове есть разбитый железнодорожный переезд (через старую нерабочую колею, ведущую в недра бетонного завода). Там на столбе на уровне глаз водителя автобуса висит очень уместное объявление "Ремонт рессор" с номером телефона.

як в кіно (СУМИ)

Tuesday, 24 June 2025 18:17
grammar_glamour: (the book of eli міла куніс)
[personal profile] grammar_glamour
https://miss-teardrop.dreamwidth.org/84173.html


IMG-8951

сухі, різкі потріскування — не звукові ефекти в цій красивій ритмічній музиці, не драм-машина. я розумію це надто пізно: обличчя жінки, що йде назустріч, спотворює страх. озираюся, музика в навушниках все ще звучить, на дитячому майданчику жінки чомусь раптово хапають малюків і швидко прямують за ріг будинку.
тільки тоді я знімаю навушники. і все стає надто справжнім і злегка уповільненим, як в кіно.
кулеметні черги, робота ппо. наскільки близько? швидко оцінюю відстань. начебто ближче до центру міста — тож час є, щоб дістатися укриття.
але не йду. я сідаю на лавочку в невеличкому скверику, бо ноги не слухаються. коли лунає перший вибух, здригаюся — сильно, інстинктивно — і всередині все завмирає.
ніколи не звикнути.
і я не хочу до цього звикати. і не хочу боятися. страх паралізує, сковує, спустошує, знищує ніжність, захоплення, внутрішній спокій.
і все ж таки — це страшно.
другий вибух.
містяни навколо продовжують прогулюватися, пʼють каву і напружено розмовляють про буденне, ніби нічого не відбувається. хтось читає новини в телеграм-каналах. проте я відчуваю шкірою липке сумʼяття.
збочена реальність прифронтового міста.
сполоханою зграйкою птахи пролітають над верхівками дерев.
я дихаю уривчасто. змушую себе згадати те, що втримувало на поверхні серед цього мороку: музика, квіти, знімки, прогулянки, голосові повідомлення подруги, обійми з товаришем, сірі дощові світанки, тексти, що лагідно пронизують серце.
мерехтливі іскри у темряві.
і все це здається мені таким дрібʼязковим, несуттєвим.
іскри здіймаються вгору і згасають.
просування ворога поки що зупинено, його стримують. однак «ланцети» та «молнії» долітають все частіше. місту боляче. воно охоплене лихоманковою тривогою, тремтить, але все ще сподівається і вірить у краще. і стоїть.
хоча я не бачу кінця.

підтримуйте сили оборони.

СУМИ. Ми дали їм під дих

Tuesday, 24 June 2025 17:40
ryativna_otruta: (apple)
[personal profile] ryativna_otruta
Цей фільм - про оборону міста Суми в перший місяць повномасштабного вторгнення військ РФ. В ньому зібрані історії сумчан та жителів Сумщини, які взяли до рук зброю і відстояли місто.

https://youtu.be/GYccPCFYtj0?si=4cVzebwevFncxgEk
ryativna_otruta: (qırım)
[personal profile] ryativna_otruta
https://rus.delfi.lv/57862/v-mire/54922134/ucheniki-elfov-kak-ustroeno-dvizhenie-soprotivleniya-v-ukraine#Echobox=1667919286


Орки — пренебрежительное название солдат российской армии, воюющих в Украине. Название с первых дней вторжения прижилось из-за агрессивности, воинственности и склонности к мародерству, которые российские солдаты демонстрировали, в частности, на Киевщине. Употребляется в том числе официальными органами власти Украины: 25 февраля пост об "орках из Мордора" появился в фейсбуке Сухопутных войск Украины, время от времени "орками" называет российских солдат и президент Владимир Зеленский.

Эльфы — антагонисты орков во вселенной писателя Джона Толкина. Название солдат украинской армии, употребляемое даже российскими телеграм-каналами, — с пренебрежительным оттенком. Военных, принимающих участие в организации и обеспечении сил сопротивления на территории Украины, еще называют "пиксельными эльфами" (по названию расцветки камуфляжа).
ryativna_otruta: (apple)
[personal profile] ryativna_otruta
Від імені американського народу я хочу привітати німецький народ з Днем Рейху.

Сполучені Штати залишаються відданими підтримці німецького народу, який наполегливо будує своє бачення Третього майбутнього. Ми також скористаємося цією нагодою, щоб підтвердити прагнення США до конструктивної взаємодії з Третім Рейхом з метою досягнення стабільного і тривалого миру в Європі. Ми сподіваємося, що цей мир відкриє шлях до більш взаємовигідної співпраці між нашими великими державами.

З найкращими побажаннями,
Франклін Делано Рузвельт


https://mdmx.dreamwidth.org/3216605.html
ryativna_otruta: (poison bottle)
[personal profile] ryativna_otruta
"Ми втратили більше людей через погане керівництво та радянське мислення, ніж від прямих дій Росії", - доброволець зі США О’Лірі



Американський доброволець Раян О'Лірі, командир Chosen Company заявив, що припиняє діяльність підрозділу через неякісне командування. Військовий також висловив свою думку, щодо якості офіцерського складу ЗСУ.

"Повторю ще раз: як солдат із лютого 2022 року, я стверджую, що ми втратили більше людей через погане керівництво та радянське мислення, ніж від прямих дій Росії.

Офіцерський корпус України поводиться як кастова система недоторканних або "армійських князів". Замість того, щоб дбати про нормальні умови життя солдатів, більшість керівництва більше турбується про наявність душу, приватної кімнати тощо. Ця система дозволяє некомпетентним офіцерам не лише уникати відповідальності, але й отримувати підвищення чи переводитися на інші посади, щоби уникнути паперової тяганини або щоб командир бригади чи батальйону, який їх призначив, не мав потреби знижувати в званні друзів чи розбиратися з наслідками. Така система кумівства має прямий вплив на ситуацію на передовій.

Реальний приклад — 59-та бригада. Після того як Сухаревського перевели до СБС, командування передали Шевчуку. У перші два місяці свого командування він відправляв офіцерів розвідки в штурмові дії, що призвело до загибелі та важких поранень серед тих, хто не мав жодного стосунку до бойових операцій. Це підірвало не лише моральний дух, а й ефективність підрозділу. Він відправляв солдатів на недосяжні позиції без жодної надії на підкріплення або навіть на виживання. Понад 16 місяців знадобилося, щоб його зняли з посади. 16 місяців рішень, які коштували десяткам, а можливо й сотням людей життя. Такі ситуації — частина проблеми у Сухопутних військах України.

Корпус сержантів не був належним чином сформований із початку повномасштабної війни у 2022 році, а офіцерський корпус продовжує жити за радянськими шаблонами, де провали прикриваються, а платять за це солдати. Ми проливаємо кров за Україну, ми вмираємо за Україну, ми боремося заради наших дітей, дружин, синів і дочок — у той час як офіцери, яким байдуже, які не мають мотивації, не мають права командувати, продовжують робити помилки, що ведуть до безглуздих смертей. Я не можу говорити про рівень вище батальйону, але враховуючи останні заяви офіцерів, які намагалися змінити систему та були змушені подати у відставку — це має стати сигналом для тих, хто при владі.

Потрібні зміни, якщо ми хочемо зберегти свободу наступного покоління, українську ідентичність і продовжити шлях до демократії. За нинішніх темпів ці офіцери й надалі заповнюватимуть кладовища хоробрими, мужніми українцями без жодної обґрунтованої причини. Саме тому я більше не поведу хоробрих чоловіків і жінок у саме пекло бою, якщо не знатиму, що в тилу є офіцер, якому не байдуже наше життя й який хоче виконати місію разом із нами.

Найцінніше, що ми маємо — це наші люди, наш розум, наша здатність мислити. Ми повинні закарбувати віру в те, що люди важливіші за метри й медалі — наразі цього, на жаль, немає. Серед нас є м’ясники, серед нас є виродки, і ці офіцери мають бути негайно усунуті, якщо ми хочемо перемогти в цій війні і зберегти нашу державу.

Якщо ти офіцер і читаєш це, або ти людина при владі — політичній чи будь-якій іншій — і це тебе злить, подивися на шість питань нижче. Якщо ти не проходиш хоча б на 75% — ти, швидше за все, і є проблема. Або проблема — це командування над тобою. На дворі 2025 рік — настав час, щоби разом із росіянами в полі померло і радянське мислення. Нас більше не можна вести на забій, обіцяючи мінімум і покладаючи наші життя в руки тих, кому байдуже.

1. Я довіряю своєму командиру роти й впевнений, що він зробить усе можливе, щоб витягти мене з хрінової ситуації.

2. Я вірю, що командування діє в моїх інтересах під час планування оборони передових позицій.

3. Я знаю, що мої офіцери зроблять усе, щоб забрати мене з позиції, якщо виникнуть проблеми і росіяни зможуть закріпитися.

4. Перед кожною операцією я отримую всю необхідну інформацію про цілі й маю змогу надати зворотний зв’язок, щоб успішно виконати завдання.

5. Нам надають усю інформацію, необхідну для того, щоби не лише вести бій, а й витісняти російські сили.

6. Я вірю, що командування моєї бригади чи батальйону прийде мені на допомогу й зробить усе можливе, щоб витягти мене з поганої ситуації.

Якщо ви не отримуєте значно вище 75% позитивних відповідей на ці шість питань — ви не справляєтесь із командуванням і маєте бути негайно усунуті.

Ось одна з причин, чому я вирішив закрити "Chosen Роту". Це суперечить моїм переконанням і цінностям — вести людей на забій без жодної причини. Це суперечить моїм принципам — воювати без належної інформації. І це суперечить моїй суті — відправляти людей у бій, не маючи всієї необхідної інформації для виконання завдання.

Ця проблема існує в Україні ще з 2022 року. Офіцери часто більше дбають про нагороди, про особисту вигоду, про що завгодно, тільки не про завдання, яке стоїть перед нами: вступити в бій, знищити й перемогти ворога. Хоча мені й траплялися достойні командири на деяких рівнях, завжди знаходилися ті, хто не лише не покращував ситуацію, а ще й наражав людей на смерть — або рано чи пізно це зробить.

Проблема в Україні — не в нестачі людей. Основна проблема — у статусі "недоторканної касти", який ми надали офіцерам, і тій владі, яку вони мають. Якщо офіцер не розбирається в базових речах — хто, що, коли, де, чому (5W) — перед будь-яким бойовим завданням, хоч це оборона, хоч наступ, то він не повинен бути на посаді. Дуже часто провину звалюють на рядових, хоча насправді відповідальність лежить на командуванні. Жоден боєць не буде воювати за офіцера, в якого не вірить. Жоден боєць не піде вперед, знаючи, що командування його не прикриє. Це — війна на виснаження. І саме рядові мають більшу цінність, ніж офіцери, у будь-який день тижня, бо саме ми займаємо окопи, підвали, бойові позиції.

Настав час вирішити ці проблеми", - зазначив О'Лірі.


https://censor.net/ua/n3558282
grammar_glamour: (stairs)
[personal profile] grammar_glamour
Кресова книга справедливих
(пол. Kresowa księga sprawiedliwych)

— видання Інституту національної пам'яті (Польща), де зібрано свідчення людяності українців під час українсько-польської міжетнічної ворожнечі та Волинської трагедії, що охоплює період 1939–1945 років. Видана у 2007 році.

У книзі згадано 882 випадки допомоги, вчинені 1341 особою, завдяки чому були врятовані 2527 людських життів. 896 рятівників встановлено на ім'я. Наведено факти 384 випадків убивства рятівників.

~ ~ ~

Дива робляться з того, що під рукою